«Ваша дитина школяр»

Всі ми єдині у своїх бажаннях – бажаємо бачити своїх дітей здоровими, веселими, щасливими, завжди усміхненими, розумними, щоб гарно вчилися.

А чи готові наші першокласники до тих змін, які відбувається в їхньому житті зі вступом до школи, включаючись у щоденний вир „надзвичайно важливих і необхідних справ”. А чи вистачить нашим дітям сил і здоров’я справитись із обов’язками, які виникають у них під час навчання, та виправдати сподівання батьків.

В організмі дітей 6–річного віку відбуваються зміни у фізичному розвитку, поліпшується пам’ять, підвищується інтелект. Навчання в школі дисциплінує дітей, стимулює їхню самостійність і вольові якості, розширює коло інтересів. Діти починають жити інтересами колективу.

Разом з тим діти менше перебувають на повітрі, порушується режим харчування першокласників.

Першокласники надзвичайно рухливі. Їхня рухова активність залежить від стану м’язової системи. Адже розвиток м’язів відбувається нерівномірно.  Спочатку м’язи плеча, передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук. Тому в цей час досить доречними є плетення, ліплення. Діти починають вчитися писати, однак слід пам’ятати, що тривалість письмових вправ не повинна перевищувати 6–10 хв., щоб уникнути перевтому м’язів.

У 6–річних дітей слабо розвинені невеликі м’язи спини. Тому статичне навантаження, пов’язане з необхідністю тривалий час сидіти за партою під час уроків, для них важке, інколи приводить до нервових розладів, зниження розумової, м’язової працездатності. З метою забезпечення нормального розвитку дитячого організму на уроках проводяться фізхвилинки, на перервах організовуються рухливі ігри, помірні фізичні вправи. Дуже добре в позаурочний час займатися дітям такими видами спорту як гімнастика, акробатика, відвідувати танцювальні гуртки. На день їм необхідно ходити, бігати, стрибати, танцювати 4–6 годин.

Надзвичайно важливим є формування і дозрівання кісткової системи. Особливої уваги батьків потребує знання особливостей розвитку й функціонування хребта у дітей, що уможливлює запобігання порушень постави. Неабиякого значення набуває правильна постава дитини за своїм робочим столом, розмір робочого стола, парти.

Батькам школярів–першокласників слід звернути увагу на прорізування і зміну зубів, функціонування системи дихання, серцево–судинної системи. Вміти самим визначати частоту пульсу, як важливий показник стану серцево–судинної системи.

Активно формується система травлення, а нормальне функціонування шлунково–кишкового тракту у дитини виявляється у доброму апетиті. Продовжує розвиватися мозок. Найбільш важливі відділи головного мозку, що відповідають за логічне мислення і пам’ять програмування, ще продовжують формуватися. Тому молодші школярі–першокласники, легко відволікаються, не здатні до тривалого  зосередження, вони швидко втомлюються, легко збуджуються, не можуть всидіти на одному місці. Їм складно виконувати однотипні завдання.

Їх працездатність швидко падає через 25–30 хв.

Початок навчання у школі супроводжується появою у дітей соціально значущих обов’язків. На зміну ігровій діяльності, приходить навчальна діяльність. Вона визначає важливі зміни у розвитку психіки дітей на даному віковому етапі. Зміна провідної (ігрової) діяльності зумовлює появу нових психологічних, соціальних і духовних потреб дитини:

–       потреба в отриманні нових знань;

–       потреба в пізнанні та оволодінні новими вміннями;

–       потреба і значення спілкування з ровесниками.

У першокласників розвивається інтерес до книжок, різноманітних енциклопедій, пригодницьких, фантастичних оповідань. Тому батькам необхідно правильно використовувати та підтримувати цей інтерес спільним читанням книжок, обговоренням прочитаного, розігрування в ролях.

Особливу роль у житті молодшого школяра відіграє вчитель, який виступає центром життя першокласника.

В цей період батькам дуже важливо зайняти позицію щодо успіхів і невдач дітей. Якщо дитина невпевнена у своїх силах і можливостях, якщо вона складно переживає свої невдачі у навчанні, важливо підбадьорити її, запевнити, що за достатньої наполегливості вона подолає труднощі і все негаразди. І як тільки з’являться хоча б невеличкі зміни, їх обов’язково треба відмітити. Якщо ж дитина самовпевнена та надто вихваляється своїми досягненнями, необхідно позитивно оцінити її успіхи, відмітити й ті недоліки, які в неї є і які потребують виправлення.

Пам’ятайте, у житті 6–річки першокласника роль сім’ї і вчителя – величезна, бо вони суттєво впливають на формування Я–особистості. Допоможемо дітям зростати повноцінною, щасливою, гармонійною особистістю. Виховуймо в них повагу до себе й інших людей, віру в свої можливості і здібності, прагнення бути здоровою, а головне – бажання жити і радіти життю.