Сторінки

понеділок, 28 грудня 2020 р.

 

Інструкція з техніки безпеки на зимові канікули

Інструкція з техніки безпеки для учнів

Правила безпечної поведінки під час зимових канікул

Поведінка на дорозі

Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт; 
• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила протипожежної безпеки

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;
• гра з вогнем - одна з причин пожежi;
• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!
Правила поведiнки на кризi

• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;
• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, весняної вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря;
• не збирайтесь на кризi великими групами;
• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами

При користуванні електричними приладами не можна:
- залишати без догляду ввімкнені прилади;
- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.
При користуванні нагрівальними приладами не можна:
- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
- накривати, адже прилад перегрівається;
- використовувати у тривалому режимі.

пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Навчаємо дітей хороших манер в ігровій форміНавчаємо дітей хороших манер в ігровій формі

Уміння поводитись допомагає нам доброзичливо спілкуватись один з одним, адже етикет насправді не що інше, як спосіб добре ставитись до оточуючих людей і отримувати у відповідь таке ж хороше ставлення. Хороші манери можуть зробити життя дитини більш щасливим і цікавим, адже виховані й добропорядні люди легше заводять друзів і частіше чують від оточуючих «так», аніж «ні».

Звісно, дитині легше ввічливо відреагувати у випадку «Дякую за чудовий конструктор», ніж «Дякую за колючий коричневий светр-безрукавку». Однак необхідно навчати дітей проявляти хороші манери в будь-яких, навіть у найнеприємніших ситуаціях. До того ж діти володіють природною здатністю розуміти уважність, повагу й чесність, тобто тими якостями, які є принципами етикету.

Але чи може навчання етикету бути цікавим? У цій статті запропоновано перевірені методи навчання дітей, які виходять за рамки класичного «Мамо, можна, я..?», і пропонують навчання у формі гри, виробів і безлічі постановочних вистав. Познайомтесь із цими веселими способами, які під час навчання дитини хороших манер дозволять вам чудово проводити час.

Увічливе привітання

Чому простий акт зустрічі та привітання настільки лякає дітей, що їм легше залізти до вас у кишеню, ніж сказати «привіт»? Це відбувається тому, що ми самі спочатку забороняємо дітям спілкуватись з незнайомцями, а потім просимо їх увічливо розмовляти з новими людьми. Ваша дитина буде справляти перше враження на людей тисячі разів у своєму житті. Тому, навчаючи її цієї навички, ви не даремно витратите час.

  • Метод навчання: влаштуйте уявну вечірку (зі свічками або повітряними кулями) і запросіть почесних гостей – своїх дітей. Нехай вони дзвонять у двері, використовують прийоми, покликані справити на вас приємне перше враження: зоровий контакт, теплу посмішку, міцне рукостискання та ввічливе звернення, наприклад, «Приємно з вами познайомитись» або «Дуже дякую за запрошення». Також розіграйте ситуацію, коли людина, яку ви вітаєте, у цей час дивиться на ваше взуття. Як ви при цьому почуваєтесь?

​Уміння робити та приймати компліменти

Компліменти не є чимось легковажним і банальним. У деякому відношенні вони складають саму основу дружби та підтримки. «Я бачу тебе», – кажемо ми нашим друзям мільйонами способів «...і мені подобається те, що я бачу». Уміння примусити людей радіти, відчувати себе чудово – одна з найбільш значущих і в той же час простих навичок, доступних кожній людині. Справжній комплімент приносить набагато більше користі, ніж просто «лайк» у соцмережі. Витончене мистецтво робити компліменти приносить користь і дарувальнику, й одержувачу. (Просто нагадайте дітям, щоб вони остерігались робити такі сумнівні компліменти, як: «Взагалі-то ти сьогодні непогано виглядаєш» і «Ти позбувся жиру?»).

  • Метод навчання: ось одна стимулююча стратегія, яка може вам знадобитись. Намалюйте фарбою зірочку на шматку пінопласту (він продається в будівельних магазинах) і створіть «куточок компліментів» із красивими шпильками, кнопками й різнокольоровими блискітками. Діти повинні приколювати блискітки до зірки щоразу, коли хтось у родині робить виразний комплімент. Цей комплімент може зачіпати щось матеріальне: «Мені подобається цей колір на тобі!» або нематеріальне: «Ти такий терплячий зі мною». Одержувач компліментів повинен увічливо приймати їх. Цю зірочку можна вдягти на верхівку новорічної ялинки або поставити її в іншому куточку, надавши йому особливої чарівності.

​Уміння вибачатись

Вставте в електронний пошуковик фразу «Веселі дитячі записки з вибаченнями», і ви знайдете унікальні приклади дитячих висловлювань – від карколомного: «Кращому брату на світі! Вибач за те, що я вщипнув тебе за горішки» до поетично блискучого: «Усе, за що я хочу вибачитись, це за те, що я не шкодую про зроблене, оскільки я намагався відчути докори сумління, але не зміг». Але не лише дітям важко вибачатись. Пригадайте класичне виправдання політиків з метою уникнути звинувачень («Були зроблені помилки»). Слова вибачень примушують нас брати на себе відповідальність за наші дії й думати про почуття інших людей. На щастя, діти схильні до співпереживання. Як і всім нам, їм просто потрібно трохи практики.

  • Метод навчання: для того щоб культивувати звичку щирих вибачень (а не цього невизначеного «пробач»/«вибач», яке ми й так чудово знаємо), спробуйте гру в «Шаради вибачень». Двоє гравців придумують сценарій поганої поведінки й мовчки розігрують його. Сценарії можуть бути, наприклад, такими: «Я посміявся над твоєю фотографією» або «Я кинув бананову шкірку на підлогу кухні». (Для натхнення пригадайте всі відеоляпи, які ви коли-небудь бачили). Решта гравців повинні вгадати проблему та придумати способи вибачення. Дитина, яка грає роль скривдженої сторони, люб'язно приймає вибачення. За кожний правильний здогад нараховується один бал, а за зоровий контакт і щирість нараховується бонусний бал. За сміх один бал знімається.

​Прояв вдячності

Вдячність – це щось більше, ніж просто «дякую». Насправді, це цілком може бути ключем до щастя. Дослідження показують, що вдячні діти відчувають себе більш щасливими, краще вчаться в школі й рідше схильні до депресій, ніж їх менш вдячні однолітки. Нехай висловлення подяки за подарунки, доброту або чудово проведені моменти увійде у вас у звичку, тому що ваші діти все повторюють за вами. Коли ви бачите красивий захід сонця або задоволені смачною вечерею, висловлюйте свою подяку у присутності дітей, і ви навчите їх робити так само.

  • Метод навчання: оберніть шматок стрічки навколо зап'ястка вашої дитини (зав'яжіть на бантик, а не на вузол). Протягом тижня нанизуйте на стрічку намистинки за кожний прояв вдячності дитини: одна намистинка за матеріальну подяку («Дякую за смачну печеню») і дві намистинки за нематеріальну подяку («Я безмежно радий бути частиною нашої сім'ї»). Ви можете нагороджувати дитину бонусними намистинками за творче вираження вдячності, наприклад, за несподівані записки із вдячністю. Немає намистин? Зав'язуйте вузлики на стрічці.

​Майстерний діалог

Бесіда – це вулиця із двостороннім рухом. Одна людина щось каже, а інша слухає. Слухач повинен підбадьорювати співрозмовника, підтримувати з ним зоровий контакт і ставити запитання, робити коментарі або видавати звуки, що свідчать про його зацікавленість та увагу. Часом діти такі базіки, що краще не розмовляти з ними про те, що не підлягає розголошенню, наприклад, про фінансові проблеми мами й тата. Важливо навчити їх бути лаконічними та зрозумілими в розмові.

  • Метод навчання: гра «Дружня картоплина». Придумайте кілька цікавих тем для розмови, потім нехай пари гравців передають один одному «гарячу» картоплину. Протягом однієї-двох хвилин їм треба висловити свої міркування на тему, далі – передати картоплину другому гравцю. Така гра є важливим уроком. Дитина, яка любить занадто багато розмовляти, буде розуміти, що їй не вистачає двох хвилин і доводиться перевищувати відведений час або віддавати картоплину до того, як їй вдасться вичерпно висловитись. Точно так дитина, яка віддає перевагу коротким відповідям, зрозуміє, що вона занадто швидко прагне позбутись картоплини, не використавши належних хвилин.

​Правила поведінки за столом

Правила поведінки за столом призначені для того, щоби зробити прийом їжі приємним для оточуючих. Протягом тижня щовечора зосереджуйте увагу на якомусь одному завданні – умінні жувати із закритим ротом, прибирати лікті зі столу, класти серветку на коліна, правильно тримати ніж і виделку, увічливо витирати губи – такий підхід не викличе роздратування й перевтоми дитини, і вечеря не перетвориться на суцільне ниття. Батьки повинні домагатись того, щоб діти поступово оволоділи даними навичками. У свою чергу, батьки самі повинні поводитись за столом належним чином і разом з дітьми всюди практикувати навички застільного етикету, навіть якщо ви їсте в непоказному кафе на трасі.

  • Метод навчання: нехай діти зроблять з паперу бланки штрафів, а зі щільного паперу (картону) й фольги значок поліцейського, потім нехай вони по черзі стежать за порядком за обіднім столом. Порушення правил поведінки веде до штрафу, що можна оплатити привітним вибаченням: «Вибачте, офіцере. Так, я розумію, що мій рот був відкритим, коли я жував цю кашу». Людина з найменшою кількістю порушень після закінчення трапези отримує право вибрати десерт.

​Телефонний етикет

Коли справа стосується телефонів та інших пристроїв, навчання правил етикету ускладнюється вдвічі: діти повинні навчитись правильно користуватись своїми гаджетами і, звісно, навчитись того, коли ними не можна користуватись. Рекомендується встановлювати домашні правила, коли й де можна вмикати телефон. Важливо наполягати на суворому дотриманні таких правил. Батьки самі повинні користуватись мобільним телефоном з повагою до присутніх при цьому дітей. Не можна вести електронне листування в той час, коли діти розмовляють з вами. А під час вечері треба обов'язково відкладати телефон подалі.

  • Метод навчання: це може здатись архаїчною навичкою, але дитину необхідно вчити того, як телефонувати. Уявіть себе другом дитини або кимось у бібліотеці чи магазині й попросіть її зателефонувати вам на мобільний телефон з домашнього телефону, щоб розіграти можливі варіанти взаємодії. Слідкуйте за такими моментами, як представлення дитиною себе: «Добрий день! Мене звати Олена. Я телефоную, щоб дізнатись, чи продаєте ви іграшку, яку я шукаю», мова при цьому повинна бути чіткою й досить гучною, закінчення розмови – увічливим:«Дуже вам дякую. Я скоро прийду. До побачення!». Після того як дитина набуде впевненості, вона може спробувати зробити реальний дзвінок.

вівторок, 15 вересня 2020 р.

Пам’ятка батькам щодо адаптації дитини до навчання після літніх канікул

 

51bdfe93b993f45bd012c024028b1a76Влітку діти встигають і оздоровитися, і відпочити, щоб пізніше  з новими силами і бажаннями приступити до нового навчального року. Але чи легко школярам знову братися за граніт науки після такого тривалого відпочинку,  і як допомогти їм адаптуватися до шкільного процесу після літніх канікул?

Після трьох місяців відпочинку адаптація діткам дається набагато складніше, ніж повернення дорослих людей до роботи після відпустки. Триває період такої адаптації не декілька днів, як думають батьки, а до місяця-півтора. Адже під час літніх канікул порядок дня – харчування, сну, прогулянок, швидше за все, був порушений, тобто відрізнявся своєю невпорядкованістю .

Щоб початок навчального року не став  для дитини стресом, допоможіть йому адаптуватися до навчання після канікул дотримуючись  декількох простих порад.

b93dbb48b908b73f7d5413ce243527a4Навантаження не повинно бути для дитини занадто стомлюючим. Додаткові заняття – секції, гуртки, курси – це чудово, але таке навантаження може виявитися надмірним для дитини.  Не варто записувати  дитину відразу в кілька гуртків – після канікул організм дитини розслаблений, йому важко звикнути навіть до розписаних по хвилинах шкільних занять. Особливо ця порада відноситься до молодших  школярів. Зверніть увагу на симптоми перевтоми: неспокійний сон, підвищена сонливість, поява або загострення алергічних захворювань, різкі перепади настрою, часті головні болі, відмова від їжі, невластива плаксивість, зниження здібностей, поява страхів різного характеру.

0d2b8876d1380e6bb8e87df074cebdb4Допоможіть дитині правильно розподілити час між навчанням і відпочинком. Після школи дитина обов’язково повинна відпочити, поїсти, і тільки після цього починати робити домашні завдання. Нехай він чергує виконання письмових і усних завдань і обов’язково робить короткі перерви між ними. Це може бути невелика розминка. Школярі молодших класів можуть концентруватися на одному завданні 10 – 15 хвилин. Саме стільки має тривати одне заняття.

Краще всього, якщо ви організуєте дитині активний відпочинок – ігри, прогулянки на свіжому повітрі. Але не перестарайтеся – надлишок позитивних емоцій може бути так само шкідливий, як і негативні емоції.

Обмежте час, який дитина проводить перед телевізором і за комп’ютером – ці заняття не тільки не сприяють відпочинку, а й стомлюють організм.

Привчіть дитину збирати сумку або портфель до школи з вечора. Зате вранці йому буде набагато легше прийти в школу без  зайвих затримок і нервування.

Слідкуйте, щоб дитина лягала спати раніше. Чим раніше дитина ляже спати, тим легше перенесе раннє пробудження. Постійне недосипання сприяє підвищеній втомлюваності, поганому настрою і неуважності. Молодші школярі повинні спати не менше 10 годин, а підлітки – не менше 9 годин. Занадто різке пробудження може викликати у дитини роздратування, настрій зіпсується на весь день.

Під час сніданку підтримуйте спокійну доброзичливу атмосферу.

Зверніть увагу на харчування дитини. Раціон харчування дитини повинен включати всі необхідні для росту і розвитку вітаміни і мікроелементи:

  • магній (міститься в горіхах, насінні, бананах, гречці, какао, бобових, зелені) підвищує стійкість до стресів і заспокоює нервову систему.
  • холін і лецитин (містяться в яйцях, печінці, рибі, молоці) забезпечують нормальну роботу мозку і нервової системи.

Якщо дитина не їсть корисні продукти, купіть спеціальний полівітамінний комплекс для дітей, який зміцнить його здоров’я і захистить від хвороб.

Слідкуйте, щоб дитина щодня гуляла на свіжому повітрі. Молодші школярі повинні проводити на свіжому повітрі не менше 3,5 годин, підлітки – 2 години , старшокласники – 1,5 години на день.

Прогулянки перед сном всією родиною – ідеальний варіант. У цей момент ви можете викликати дитину на відверту розмову, дізнатися про стосунки з однолітками, вчителями. З розмов робіть правильні висновки і давайте ненав’язливі поради.

Проявіть розуміння і не забувайте хвалити дитину.

Не забувайте, що на початку навчання дитина дуже потребує вашої підтримки. Хваліть його за кожне досягнення, не лайте за погані оцінки і небажання вставати вранці. Проявіть терпіння і розуміння, не допускайте щоб дитина втратила віру в себе, у свої сили.

Частіше ставте себе на місце дитини, і ви зрозумієте, як себе вести. Згадайте себе в дитинстві, і не позбавляйте своєї дитини щасливих спогадів.Діти в школу_12